Акаба (Aqaba)
 |
Населення близько 1 тисячі в 1957, 11 тисяч в 1967, близько 70 тисячі чоловік в 2000 і до 90 тисяч в 2003. Основними галузями економіки є обслуговування порту, рибальство, туризм.
Людські поселення існували тут здавна завдяки рідкісному для цієї місцевості джерелу води. Перші, сліди проживання стародавньої людини були знайдені тут у двох місцях: по дорозі до аеропорту імені короля Хусейна, аль-Магас (період Халколіта або Мідної доби) та Худжайрат аль-Гузлян (4000 років до н.е). У давнину тут видобували мідь. Пагорб Тель аль-Халіфа вважається місцем, де колись стояло прекрасне місто легендарного царя Соломона. Воно під назвою Еціон-Гебер згадується у Старому Заповіті (кн.Царств 9:26)
В епоху еллінізму (ІІІ ст до н.е), із воцаріння грецької династії в Єгипті місто на честь дружини першого з Птолемеїв отримало нову назву — Береніка.
Набатеї, що жили у Петрі, активно воювали з грецькими сусідами за вплив у затоці. Вони піратствували на Червоному морі, ганялися за птоломеївськими торговими суднами. Не боялися вступати в бій і з військовими кораблями. У ІІ столітті до нашої ери вони атакували порт і знищили флотилію греків.
В Римські часи місто відоме під назвою Елана і була їх військовим опорним пунктом.
В Х столітті Акаба була великим портовим містом, однак до ХІІ століття занепала і перетворилася на невелике містечко – перевалочний пункт для ісламських прочан що йшли з півночі до Меки та Медіни.
Наприкінці Першої Світової війни в Акабі знаходився штаб Лоуренса Аравійського який організував повстання арабів проти Туреччини. В часи англійського мандату на Палестину британці збудували в місті порт і облаштували військово-морську базу яка існувала тут до 1957 року. В 1950 році порт було розширено, в 1961 відкрито для кораблів з великою осадкою.
